Назустріч ЗНО

Стилі
Письменники
Твори
Жанри
Орнаменталізм
-
“Слово про похід Ігорів”
поема, героїчна пісня
Монументалізм
Нестор
“Повість минулих літ”
літопис
Бароко
Г.Сковорода
“De libertate”
“Всякому місту – звичай і права”
“Бджола та Шершень”
лірика гром.
лірика гром.
Байка епічна
Класицизм
І. Котляревський
“Наталка Полтавка”
“Енеїда”
драма
поема
Сентименталізм
Г. Квітка-Основ’яненко
“Маруся”
повість соц.-побут.
Романтизм
Т.Шевченко
“До Основ’яненка”
“Катерина”
“Гайдамаки”
лірика
поема
поема
П. Куліш
“Чорна рада”
роман істор.
М. Вовчок (Вілінська)
“Максим Гримач”
оповідання
О. Гончар
“За мить щастя”
новела
В. Сосюра
“Любіть Україну”
лірика гром.
Реалізм
Т.Шевченко
“Мені однаково”
“Кавказ”
“Сон” (комедія)
“І мертвим і живим…”
“Заповіт”
лірика невільнича
поема сатир.
поема сатир.
поема-послання
лірика
І. Нечуй-Левицький
“Кайдашева сім’я”
повість сусп.-побут.
П. Мирний (Рудченко)
“Хіба ревуть воли як ясла повні?”
роман соц.-псих.
І. Карпенко-Карий (Тобілевич)
“Мартин Боруля”
трагікомедія
Модернізм
М. Куліш
“Мина Мазайло”
трагікомедія
І. Драч
“Балада про соняшник”
лірика
Неоромантизм
Л. Українка (Косач)
“Contra spem spero!”
Лісова пісня
лірика гром.
драма-феєрія
І.Франко
“Гімн”
“Чого являєшся мені у сні”
“Мойсей”
лірика гром.
Лірика інтимна
поема-притча
М. Коцюбинський
“Тіні забутих предків”
повість
О.Кобилянська
“Земля”
повість соц.-псих.
О. Довженко
“Україна в огні”
“Зачарована Десна”
кіноповість
кіноповість
Г. Тютюнник
“Три зозулі з поклоном”
новела
Л. Костенко
“Маруся Чурай”
“Страшні слова, коли вони мовчать”
“Українське альфреско”
роман у віршах істор.
лірика
лірика
І. Багряний (Лозов’ягін)
“Тигролови”
роман пригодн.
М. Вороний
“Блакитна Панна”
лірика
П. Тичина
“О панно Інно”
“Арфами, арфами..”
“Ви знаєте як липа шелестить”
лірика
лірика
лірика
Богдан-Ігор Антонич
“Різдво”
лірика
Ю. Яновський
“Вершники”
роман у новелах
Неокласицизм
М. Рильський
“Молюсь і вірю”
лірика
Є. Маланюк
“Стилет чи стилос”
лірика
Імпресіонізм
М. Коцюбинський
“Intermezzo”
новела
В. Винниченко
“Момент”
новела
Експресіонізм
В. Стефаник
“Камінний хрест”
новела
М. Хвильовий (Фітільов)
“Я (романтика)”
новела
Екзистенціалізм
В. Підмогильний
“Місто”
роман урбаніст.
Символізм
О. Олесь (Кандиба)
“Чари ночі”
“О слово рідне! Орле скутий!”
лірика
лірика
Сюрреалізм
В. Стус
“Як добре те, що смерті не боюсь я”
“О земле втрачена, явися!”
лірика
лірика невільн.
Неонародники
А. Малишко
“Пісня про рушник”
пісня
В. Симоненко
“Лебеді материнства”
лірика

О. Вишня (Губенко)
“Моя автобіографія”
“Сом”
усмішка





Список присвят творів, що виносяться на ЗНО.

М.Коцюбинський «Intermezzo» —Кононівським полям
Т.Шевченко «Кавказ» — іскрєннєму моєму Якову де Бальмену
«Гайдамаки» — Григоровичу на пам’ять 22.04.1838
«Катерина» — Жуковському
М.Хвильовий «Я (Романтика)» —«Цвітові яблуні»
Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» — Любові всевишній
О. Кобилянська «Земля» — своєму батькові

Псевдоніми українських письменників для ЗНО

• Григорій Квітка-Основ’яненко – Квітка Григорій Федорович;
• Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна;
• Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович;
• Панас Мирний – Рудченко Панас Якович;
• Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович;
• Леся Українка – Косач Лариса Петрівна;
• Олександр Олесь - Кандиба Олександр Іванович;
• Олег Ольжич – Кандиба Олег Олександрович;
• Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович;
• Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович;
• Іван Багряний – Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович;
• Юрія Клен – Бурґгардт Освальд.


                                                                           
ГОТУЙМОСЯ ДО ЗНО
Як писати власне висловлення?
(за матеріалами періодичної преси)

Чи не найскладнішим завданням тесту ЗНО є написання власного висловлення. Цей  вид роботи оцінюється двадцятьма  балами, тож важливість його оче­видна. Уважно прочитайте настанови щодо підготовки до написання власного вис­ловлення.
Власне висловлення — невеликий роздум на дискусійну тему, наприклад: Підтримайте або спростуйте думку: «Поразка— не наука. Ніяка перемога так не вчить...»
Висловлення має бути аргументованим і написаним в один із таких трьох способів:
так, я погоджуюся з думкою, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину... (підтримка думки);
не згоден (не згодна) з думкою про те, що поразка це наука, і ніяка пере­мога так не вчить людину... (спростування думки);
це складне для мене питання: з одного боку... , а з іншого боку... (проміжна позиція).
Вам треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять ваші міркування; проілюструвати думки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору, вказати проблему, порушену пись­менником, художній образ, через який проблему розкрито, навести цитату твору тощо), історичними фактами або прикладами із суспільно-політичного, власного життя. У кінці треба сформулювати висновки.
Увага! Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів.
Орієнтовний обсяг роботи —  1 сторінка формату А-4 (200—250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Структура власного висловлення
1.  Теза.
2.  Аргументи (два або три).
3.  Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.
4.  Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
5.  Висновок.
Аргументи радимо починати вставними словами по-перше й по-друге; вони можуть іти зразу після тези або ж кожен аргумент з абзацу перед прикладом. Другий варіант, на наше переконання, чіткіший і переконливіший.
Візуально ваше висловлення мас виглядати орієнтовно так:
Я вважаю, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину...
  
ТЕЗА (1-2 речення)

По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить її стійкішою в сучасному суспільстві, сповненому стресів і різноманітних викликів. Переконливим прикладом щодо цього аргументу є, на мою думку, образ Корнія з роману «Марія» Уласа Самчука...

АРГУМЕНТ 1 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)
По-друге, людей, які вміють визнавати свої помилки й, зробивши відповідні висно­вки, в майбутньому їх уникати, поважають у суспільстві, адже лише сильна особис­тість здатна працювати над собою. Ось приклад із життя. Мій батько змалку...

АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)
Отже, поразка навчає людину жити, перемога ж не завжди...  
                                                         
ВИСНОВОК (1-2 речення)
Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири абзаци кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю, по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку, таким чином) і под. Обовязково дотримуйтеся цієї поради - і ваше висловлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організоване. Екзаменатор відразу відчує, що ви готувалися до виконання цього виду роботи й відповідно оцінить цей параметр вашого роздуму (логічність і послідовність).
Якщо ви знатимете критерії оцінювання власного висловлення, то ні в якому разі не пропустите в роздумі жодного компонента, за який виставляють екзаменатори певну кількість балів.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ (ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, , , 4 та 5), як показано в таблиці 1.
Таблиця 1

Критерій
Змістовий вияв критерію
Бали
1. Теза
Учасник вправно формулює тезу
2
Учасник не формулює тези вправно
1
Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі
0
2. Аргументи
Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи
2
Учасник наводить принаймні один доречний аргумент.
Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого.
Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези
1
Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними
0
3а.
Приклад із літератури чи
інших видів мистецтва
Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва
2
Немає мотивації наведення прикладу.
Приклад не конкретизований через художній образ.
У прикладі є фактичні помилки
1
Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним
0
3б.
Приклад, що є
історичним фактом або
випадком із життя
Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя
2
Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки
1
Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним
0
4. Логічність, послідовність
Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)
2
У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки
1
Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає
0
5. Висновок
Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів
2
Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами
1
Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами
0

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (та ), як показано в таблицях 2 і 3.
Таблиця 2




Критерій
Кількість помилок
Бали
6а.
Орфографія та
пунктуація
0–1
4
2–6
3
7–11
2
12–16
1
17 і більше
0
Таблиця 3




Критерій
Кількість помилок
Бали
6б.
Лексика, граматика та
стилістика
0–1
4
2–4
3
5–7
2
8–10
1
11 і більше
0

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих зараховують такі помилки:
•   у написанні великої літери в складних власних назвах;
•   у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
•   у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);
•   у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
•   у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.
Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу.
Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.
Уважно прочитайте власні висловлення №№ 1—3 (їх узято на сайті Київсько­го регіонального центру оцінювання якості освіти: www.kievtest.org.ua,  де вони подані як зразки). Зверніть увагу, що всі три власні висловлення різні за струк­турою.

1. Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця
Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важливішими є духовні цінності (теза).
Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорідненою працею. Во­на спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість пере­моги. Усе це формує наш духовний світ, робить мудрішими, добрішими і просто щасливи­ми людьми (перший аргумент).
Багатство — річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не повинно стати ціллю життя. Хтось із ве­ликих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргу­мент).
Прикладом того, що нашу душу звеселяє споріднена праця, може слугувати байка Гри­горія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка у спорідненій праці трудиться, її життя на­повнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби — їсти та пити. Такий спосіб життя призводить до повної дегра­дації людини (приклад із художньої літератури).
Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співа­ка Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний факультет, крім того, мав можливість пра­цювати в парламенті, але Святослав обрав інший шлях, бо зрозумів, що його покликання — писати музику та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).
Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою, тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (висновок).

2. До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле
На мою думку, без минулого немає й не може бути майбутнього (теза). Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було колись, і ставимо пе­ред собою ціль — зробити так, щоб таких моментів було якомога більше в майбутньому (перший аргумент).
Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося нелегко. Це було третє місце на змаганнях, але я добре запам'ятала ті відчуття. Вони допомагають мені зно­ву й знову йти до перемоги й отримувати її, мобілізувати всі сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую перше місце серед учасників мого віку (приклад із особистого життя).
Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уникати їх у подаль­шому житті. Знання історії дає нам можливість ураховувати досвід минулих поколінь. Це ве­лике надбання, яким ні в якому разі не можна нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й знищити (другий аргумент).
Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». Німець­кий офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці — єдиний народ, який не вивчає свою історію, тому його легко перемогти. Олександра Довженка понад усе хвилю­вала проблема вивчення українцями історії рідного краю: ніхто не хотів учитися на історич­ному факультеті, професорів заарештовували, студенти знали, що історія — це паспорт на загибель. Усе це — наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє (при­клад із художньої літератури).
Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов'язково враховувати його позитивний досвід, уникати помилок і поразок (висновок).


3. Смисл буття в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою
На мою думку, основний смисл буття людства в тому щоб жити в мудрій злагоді з при­родою, як це робили наші діди й прадіди (теза).
Природа— це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерч. Від того, яким воно буде, залежить здоров'я та тривалість життя.
Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро використовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагороджує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Іntermezzo». Ліричний герой настільки втом­лений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні біди. Він виїжджає з міста. Але що­денні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, натомість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбувається повне емоційне одужання ліричного героя (приклад з літератури)
На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: бездумно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможлив­лює будь-яке відновлення знищеного. Висушування боліт призвело до загибелі деяких ви­дів рослин, води велетенських штучних морів залили родючі луки: через вирубування лісів обміліли ріки (другий аргумент).
Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міс­та і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Через підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вмирати. Не можна залишатися байдужими до таких про­блем (приклад із суспільного життя).
Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювались. Слід пам'ятати, що людина — частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єднос­ті, оберігати, а не рушити бездумно, примножувати багатства навколишнього середовища (висновок).
Прочитайте висловлення (№№ 4-6), написані учнями Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва. Порівняйте їх з попередніми, виявіть переваги й недо­ліки, оцініть зміст висловлень ліцеїстів за кожним параметром, виходячи з по­даних вище критеріїв.

4. Чи не найбільша радість у житті —дружба
На мою думку, саме дружба робить людину по-справжньому щасливою. Недарма в на­роді кажуть: друг — понад усе.
По-перше, справжній приятель — це міцна опора за будь-яких обставин життя. Погодь­теся, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто підтримає в тяжку хвилину чи розді­лить з тобою щасливу мить. Переконливим прикладом з літератури вважаю підтримку дру­зів у тяжку хвилину в славетній «Енеїді» Івана Котляревського. Евріал у важливу й грізну хвилину не відпускає свого побратима самого до рутульців, іде з ним, а вже по дорозі назад Низ ціною смерті намагається врятувати Евріала. Саме товариська підтримка додавала їм упевненості в собі, сміливості здійснити героїчний вчинок.
По-друге, саме друзі роблять нас кращими, у них ми шукаємо риси ідеалу. Наведу приклад із власного життя. Один мій друг уміє цікаво розповідати; другий має приємну зовнішність і по­ведінку, а ще — відчуття стилю: третій — оптиміст, уміє підбадьорити й завжди готовий дати добру пораду. Саме з такими людьми я в класі найтісніше й спілкуюся. Тож до школи ходжу із задоволенням, бо, крім навчання, тут я дістаю ще й задоволення від спілкування з товаришами.
Отже, у дружбі людина щаслива: з однодумцями впевненіше йдемо звивистими стежками життя і саме по-справжньому близькі люди роблять нас кращими. Погодьтеся, це — важливо.

5. Закони моралі — найкращі життєві орієнтири
Я твердо переконаний, що саме закони моралі є дороговказом у нашому житті, особли­во сьогодні, в епоху викликів, потрясінь і нестабільності.
По-перше, лише та людина, що вихована на засадах доброти, порядності й совісті, здат­на протистояти будь-яким життєвим труднощам і злу. Яскравим прикладом з літератури щодо цього аргументу вважаю сім'ю Сірків з роману І. Багряного «Тигролови». Далеко від рідної землі ця українська родина жила за законами національної етики, високо цінуючи християнські заповіді своїх предків. У Сірків панував культ любові до ближнього. Між бать­ками й дітьми існувала повна гармонія у взаєминах і поглядах на життя. Тож ця родина й не побоялася прихистити в себе Григорія Многогрішного, який утік від майора Медвина — ста­лінського прислужника й диявола в людській подобі.
По-друге, високоморальних людей найбільше поважають у суспільстві, на них рівняють­ся, бо саме вони є честю й совістю нації. Ось приклад із суспільного життя. Україна вже дру­гий десяток років розбудовує демократію, визначається з кращою моделлю свого розви­тку, проте цей шлях дуже тернистий. Справді, останні кілька років нашу державу потряса­ють нестабільність і політична криза. У вирішальні моменти (під час виборчих кампаній) по­літики звертаються за підтримкою саме до тих людей, які є совістю нації — до Ліни Костен­ко, Мирослава Поповича, Оксани Забужко, Софії Ротару чи Ніни Матвієнко, а ще — до ви­знаних світом спортсменів.
Отже, саме дотримання законів моралі дає можливість людині пройти життя достойно, бути стійкою до випробувань долі й шанованою в суспільстві. А це, погодьтеся, важливо.

6.  Праця відіграє важливу роль у житті людини
Я твердо переконаний, що праця відіграє дуже важливу роль у житті людини. Адже во­на, з одного боку, може дати не тільки матеріальні блага, а й насолоду, а з іншого — зроби­ти людину успішною й шанованою в суспільстві, дати їй можливість зробити користь не ли­ше ближньому, а й державі.
По-перше, праця за покликанням дає людині насолоду. Переконливим прикладом з лі­тератури є байка Григорія Сковороди «Бджола і Шершень», у якій автор висловив ідею спо­рідненої праці: кожна людина має трудитися за своїм покликанням — лише тоді вона ма­тиме задоволення від праці й принесе користь не лише собі, а й суспільству, тільки тоді її труд буде по-справжньому творчим, а отже, красивим. Згадаймо, якою красивою людиною став у праці Корній з роману Уласа Самчука «Марія». І таких прикладів у літературі безліч.
По-друге, людину праці в суспільстві поважають, що. без сумніву, важливо. Щодо цьо­го аргументу, то найпереконливішим прикладом із життя вважаю свого тата. Він змалку був привчений до праці (навчання, хатні справи тощо), у молодому віці докладав багато зусиль, аби забезпечити свою родину. Мама розповідала, з яким неймовірним бажанням він працю­вав у зовсім молодому віці, радів кожному успіхові. І сьогодні я це бачу, усвідомлюю: своєю працею батько не тільки сам щасливий, а успішною зробив і нашу родину.
Таким чином, праця відіграє важливу роль у нашому житті. Від створеного в праці за по­кликанням людина дістає насолоду й повагу в суспільстві, що, без сумніву, важливо.
Зіставте свої висновки з нашими. Вважаємо, що висловлення ліцеїстів чіткіші за бу­довою, проте не такі досконалі за змістом. Аргументи (докази) в перших трьох творах докладніші, приклади здебільшого глибші, переконливіші.

Власне висловлення треба писати в публіцистичному стилі, ні в якому разі не треба використовувати згрубілу й просторічну лексику. Уникайте тавтології (обов 'язково після написання роздуму перевірте його на предмет небажаних повторів і чергувань у-в чи і-й). Виконуйте роботу охайно. Радимо написати кілька висловлень на суспільну чи морально-етичну тему й подати їх для перевірки вчителеві. Обов'язково проаналізуйте свої помил­ки. Успіхів!





лист
18

FAQ: Власне висловлювання

Як писати твір на ЗНО, якщо я не письменник?
Якби власне висловлювання на ЗНО писав хтось із найталановитіших письменників сучасності, будь то Харукі Муракамі чи Юрій Андрухович, він би нізащо не отримав за нього найвищий бал. Чому?
Мета твору наприкінці тесту ЗНО – не оцінити письменницький талант чи оригінальні думки автора. Він перевіряє вміння зв’язно висловлювати думки, аргументувати власну позицію правильно та з використанням адекватних прикладів. Основа успішного написання власного висловлювання – чітка структура, логічність і грамотність.

Що обов’язково має містити власне висловлювання?
Три смислові частини: тезу (існує думка, що…), аргументи (це так / не так, бо…) йвисновок (отже, ця думка правильна / неправильна).

З чого починається твір?

З тези. Це основна думка, яку ми маємо підтвердити або заперечити наприкінці нашого тексту. Найпростіше сказати, що це перефразована задана тема.

Як із теми зробити тезу?
Користуйся для цього ключовими словами й словосполученнями, що вказують на твою позицію стосовно проблеми: «я вважаю», «думаю, що», «на мою думку», «на мій погляд», «погоджуюсь/не погоджуюсь, що». Головне не забути про розділові знаки при вставних словосполученнях та у складнопідрядних реченнях!

Що таке аргументи? Які вони мають бути?
Аргументи – це докази твоєї думки. Це твердження, що мають переконати того, хто читатиме твій текст, погодитись або не погодитись із тезою. Вони мають бути доречними та обґрунтованими, не повинні повторювати одне одного.
Формула правильної аргументації така:
  1. Твердження. «Я так думаю, тому що…».
  2. Підтвердження (приклад). «Яскравим прикладом є…».
  3. Узагальнення (міні-висновок). «Отже…»
У цій частині твору на ЗНО має бути два і більше аргументи й приклади. Обов’язково різнопланових, мотивованих та однозначних. 
Завжди пам’ятай про слова, які допоможуть зв’язати між собою всі частини аргументації:
Твердження: «тому що…», «підтвердженням цього є…», «це доводить», «по-перше…, по-друге».
Підтвердження: «наприклад», «прикладом є», «це добре ілюструє», «на доказ цього можна згадати», «не можна не згадати».
Узагальнення: «тому», «отже», «таким чином».
Ці слова не лише впорядковують твої міркування, а й слугують «маячками» для тих, хто перевіряє твір.

Де брати приклади для аргументів?
Приклади для аргументів можна брати з:
- історії;
- літератури (варто зазначити автора та назву твору, розглянути насамперед проблему, а не подію, що сталась у творі).
- біографій видатних людей;
- суспільного чи власного життя.
Як правильно сформулювати висновок до твору?
  1. Не дублюй тезу – перефразовуй її.
  2. Зберігай лінію підтвердження чи спростування тези, яку ти взяв під час підбору аргументів.  
  3. Використовуй слова й словосполучення «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «можна підсумувати».
Хитрощі підготовки до власного висловлювання на ЗНО
- Переглянь теми минулих років. Зазвичай вони мають філософський характер, змушують поміркувати над зв’язком історії та сучасності, можуть стосуватися проблем, яких торкались програмні твори з української літератури. Склади список орієнтовних тем, які, на твою думку, могли б підійти для цьогорічного тестування.
- Потренуйся підбирати аргументи до тем, які ти вніс до списку ймовірних. Це може й насправді знадобитись тобі на тестуванні, а може просто стати непоганим тренажером.

Коли твір уже написаний, неодмінно перевір
 (найбільше помилок у тексті власного висловлювання ховається саме тут):
- Правила милозвучності – написання у/в, і/й, з/зі/із;
- Переноси;
- Знаки при вставних словах і словосполученнях, у складних реченнях;
- Власні назви й цифри (якщо є);
- Складні слова (багатокореневі, іншомовного походження, невідмінювані іменники);
- Прислівники (написання разом, окремо, через дефіс);
- Дієприкметники та дієприслівники (пам’ятай, що українській мові невластиві форми з -учи(й), -ючи(й))
- Прикінцеві знаки (крапки, знаки питання, знаки оклику).
Чи не найскладнішим завданням тесту ЗНО є написання власного висловлення. Цей вид роботи оцінюється двадцятьма балами, тож важливість його очевидна. Уважно прочитайте настанови щодо під­готовки до написання власного висловлення.
Власне висловлення — невеликий роздум на дискусійну тему, на­приклад: Підтримайте або спростуйте думку: «Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить…»
Висловлення має бути аргументованим і написаним в один із таких трьох способів:
  • так, я погоджуюся з думкою, що поразка — це наука, і ніяка перемо­га так не вчить людину… (підтримка думки);
  • не згоден (не згодна) з думкою про те, що поразка — це наука, і ні­яка перемога так не вчить людину… (спростування думки);
  • це складне для мене питання: з одного боку… , а з іншого боку… (проміжна позиція).
Вам треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргу­менти, які найкраще підтвердять ваші міркування; проілюструвати дум­ки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору, указати проблему, порушену письменником, художній образ, через який пробле­му розкрито, навести цитату1 з твору тощо), історичними фактами або прикладами із суспільно-політичного чи власного життя. У кінці треба сформулювати висновки.
Увага! Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів.
Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка формату А-4 (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Структура власного висловлення
  1. Теза.
  2. Аргументи (два або три).
  3. Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.
  4. Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
  5. Висновок.
Аргументи радимо починати вставними словами по-перше й по-дру­ге; вони можуть іти зразу після тези або ж кожен аргумент з абзацу перед прикладом. Другий варіант, на наше переконання, чіткіший і доцільні­ший.
Візуально ваше висловлення має виглядати орієнтовно так:


Я вважаю, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину…
ТЕЗА (1-2 речення)
По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить її стійкішою в сучасному суспільстві, сповненому стресів і різ­номанітних викликів. Переконливим прикладом щодо цього аргу­менту є, на мою думку, образ Степана Радченка з роману «Міс­то» Валер’яна Підмогильного… 
АРГУМЕНТ 1 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)
По-друге, людей, які вміють визнавати свої помилки й, зробив­ши відповідні висновки, у майбутньому їх уникати, поважають у суспільстві, адже лише сильна особистість здатна працювати над собою. Ось приклад із життя. Мій батько змалку… АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)
Отже, поразка навчає людину жити, перемога ж не завжди… ВИСНОВОК (1-2 речення)
Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири аб­заци, кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю, по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку, таким чином) і под. Обов’язково дотримуйтеся цієї поради — і ваше ви­словлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організова­не. Екзаменатор відразу відчує, що ви готувалися до виконання цього ви­ду роботи й відповідно оцінить цей параметр вашого роздуму (логічність і послідовність).
Якщо ви знатимете критерії оцінювання власного висловлення, то ні в якому разі не пропустите в роздумі жодного компонента, за який екза­менатори виставляють певну кількість балів. Тож ознайомтеся з критерія­ми, за якими у 2011 році оцінювали власне висловлення.
Уважно прочитайте власні висловлення № 1-3. Усі три власні висловлення різні за структурою: у першому спочатку йдуть два аргументи, приклад із літера­тури, приклад з особистого життя; у другому — аргумент, приклад з осо­бистого життя, аргумент, приклад з літератури. Обидва варіанти є пра­вильними.

1. Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця.

Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живить­ся лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важли­вішими є духовні цінності (теза).
Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорід­неною працею. Вона спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість перемоги. Усе це формує наш духовний світ, робить мудрішими, добрішими і просто щасливими людьми (перший аргумент).
Багатство — річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не по­винно стати ціллю життя. Хтось із великих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргумент).
Прикладом того, що нашу душу звеселяє споріднена праця, може слу­гувати байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка в спорідненій праці трудиться, її життя наповнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби — їсти та пити. Такий спосіб життя призво­дить до повної деградації людини (приклад з художньої літератури).
Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співака Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний фа
культет, крім того, мав можливість працювати в парламенті, але Свя­тослав обрав інший шлях, бо зрозумів, що його покликання — писати музи­ку та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).
Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою, тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (вис­новок).

2. До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле.

На мою думку, без минулого немає й не може бути майбутнього (те­за). Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було колись, і ставимо перед собою ціль — зробити так, щоб таких моментів було якомога більше в майбутньому (перший аргумент).
Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося не­легко. Це було третє місце на змаганнях, але я добре запам’ятала ті від­чуття. Вони допомагають мені знову й знову йти до перемоги й здобува­ти її, мобілізувати всі сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую пер­ше місце серед учасників мого віку (приклад з особистого життя).
Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уни­кати їх у подальшому житті. Знання історії дає нам можливість урахо­вувати досвід минулих поколінь. Це велике надбання, яким ні в якому разі не можна нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й знищити (другий аргумент).
Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Укра­їна в огні». Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці — єдиний народ, який не вивчає свою історію, тому його легко пе­ремогти. Олександра Довженка понад усе хвилювала проблема вивчення українцями історії рідного краю: ніхто не хотів учитися на історичному факультеті, професорів заарештовували, студенти знали, що історія — це паспорт на загибель. Усе це — наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє (приклад із художньої літератури).
Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов’яз­ково враховувати його позитивний досвід, уникати помилок і поразок (висновок).

3. Смисл буття в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою.

На мою думку, основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою, як це робили наші діди й прадіди (теза).
Природа — це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров’я та тривалість віку.
Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро вико­ристовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагоро­джує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні бі­ди. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, нато­мість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбува­ється повне емоційне одужання ліричного героя (приклад з літератури).
На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: без­думно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищено­го. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води веле­тенських штучних морів залили родючі луки; через вирубування лісів об­міліли ріки (другий аргумент).
Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Че­рез підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вми­рати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем (приклад із суспільного життя).
Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювалися. Слід пам’ятати, що людина — частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати, а не рушити без­думно, примнозісувати багатства навколишнього середовища (висновок).

Прочитайте висловлення № 4-6, написані учнями однієї з київських шкіл. Порівняйте їх із попередніми, виявіть переваги й недоліки, оцініть зміст висловлень ліцеїстів за кожним параметром, виходячи з поданих вище критеріїв.

4. Чи не найбільша радість у житті — дружба.

На мою думку, саме дружба робить людину по-справжньому щасли­вою. Недарма в народі кажуть: друг — понад усе.
По-перше, справжній приятель — це міцна опора за будь-яких обста­вин життя. Погодьтеся, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто підтримає в тяжку хвилину чи розділить з тобою щасливу мить. Пе­реконливим прикладом з літератури вважаю підтримку друзів у тяж­ку хвилину в славетній «Енеїді» Івана Котляревського. Евріал у важливу й грізну хвилину не відпускає свого побратима самого до рутульців, іде з ним, а вже по дорозі назад Низ ціною смерті намагається врятувати Евріала. Саме товариська підтримка додавала їм упевненості в собі, сміливості здійснити героїчний вчинок.
По-друге, саме друзі роблять нас кращими, у них ми шукаємо риси ідеа­лу. Наведу приклад із власного життя. Один мій друг уміє цікаво розпо­відати; другий має приємну зовнішність і поведінку, а ще — відчуття сти­лю; третій — оптиміст, уміє підбадьорити й завжди готовий дати добру
пораду. Саме з такими людьми я в класі найтісніше й спілкуюся. Тож до школи ходжу з радістю, бо, крім навчання, тут я дістаю ще й задоволен­ня від спілкування з товаришами.
Отже, у дружбі людина щаслива: з однодумцями впевненіше йдемо звивистими стежками життя і саме по-справжньому близькі люди роб­лять нас кращими. Погодьтеся, це — важливо.

5.  Закони моралі — найкращі життєві орієнтири.

Я твердо переконаний, що саме закони моралі є дороговказом у на­шому житті, особливо сьогодні, в епоху викликів, потрясінь і нестабіль­ності.
По-перше, лише та людина, що вихована на засадах доброти, поряд­ності й совісті, здатна протистояти будь-яким життєвим труднощам і злу. Яскравим прикладом з літератури щодо цього аргументу вва­жаю сім’ю Сірків з роману І. Багряного «Тигролови». Далеко від рідної зем­лі ця українська родина жила за законами національної етики, високо ці­нуючи християнські заповіді своїх предків. У Сірків панував культ любові до ближнього. Між батьками й дітьми існувала повна гармонія у взаєми­нах і поглядах на життя. Тож ця родина й не побоялася прихистити в се­бе Григорія Многогрішного, який утік від майора Медвина — сталінського прислужника й диявола в людській подобі.
По-друге, високоморальних людей найбільше поважають у суспіль­стві, на них рівняються, бо саме вони є честю й совістю нації. Ось приклад із суспільного життя. Україна вже другий десяток років розбудовує де­мократію, визначається з кращою моделлю свого розвитку, проте цей шлях дуже тернистий. Справді, останні кілька років нашу державу по­трясають нестабільність і політична криза. У вирішальні моменти (під час виборчих кампаній) політики звертаються за підтримкою саме до тих людей, які є совістю нації, — до Ліни Костенко, Мирослава Поповича, Оксани Забужко, Софії Ротару чи Ніни Матвієнко, а ще — до визнаних світом спортсменів.
Отже, саме дотримання законів моралі дає можливість людині про­йти життя достойно, бути стійкою до випробувань долі й шанованою в суспільстві. А це, погодьтеся, важливо.

6.  Праця відіграє важливу роль у житті людини.

Я твердо переконаний, що праця відіграє дуже важливу роль у житті людини. Адже вона, з одного боку, може дати не тільки матеріальні блага, а й насолоду, а з іншого — зробити людину успішною й шанованою в суспільст­ві, дати їй можливість зробити користь не лише ближньому, а й державі.
По-перше, праця за покликанням дає людині насолоду. Переконливим прикладом з літератури є байка Григорія Сковороди «Бджола і Шер­шень», у якій автор висловив ідею спорідненої праці: кожна людина має
трудитися за своїм покликанням — лише тоді вона матиме задоволення від праці й принесе користь не лише собі, а й суспільству, тільки тоді її труд буде по-справжньому творчим, а отже, красивим. Згадаймо, якою красивою людиною став у праці Корній з роману У ласа Самчука «Марія». І таких прикладів у літературі безліч.
По-друге, людину праці в суспільстві поважають, що, без сумніву, важливо. Щодо цього аргументу, то найпереконливішим прикладом із життя вважаю свого тата. Він змалку був привчений до праці (навчан­ня, хатні справи тощо), у молодому віці докладав багато зусиль, аби забез­печити свою родину. Мама розповідала, з яким неймовірним бажанням він працював у зовсім молодому віці, радів кожному успіхові. І сьогодні я це ба­чу, усвідомлюю: своєю працею батько не тільки сам щасливий, а успішною зробив і нашу родину.
Таким чином, праця відіграє важливу роль у нашому житті. Від ство­реного в праці за покликанням людина дістає насолоду й повагу в суспіль­стві, що, без сумніву, важливо.
Зіставте свої висновки з нашими.
Вважаємо, що висловлення ліцеїстів чіткіші за будовою, ніж варіан­ти, узяті із сайта Київського регіонального центру, проте не такі доскона­лі за змістом. Аргументи (докази) в перших трьох творах детальніші, приклади здебільшого глибші, переконливіші.
Зверніть увагу на тезу й висновок шостого власного висловлення. Автор цієї роботи використав кліше (Я твердо переконаний, що…; Таким чином,…) і скопіював тему. Таку тезу й висновок називають технічними. Хоча сформульовано їх грамотно, проте радимо висловлювати свої дум­ки творчо.
Власне висловлення слід писати в публіцистичному стилі, ні в якому разі не треба використовувати згрубілу й просторічну лексику. Уникай­те тавтології (обов’язково після написання роздуму перевірте його на предмет небажаних повторів і чергувань у — в чи і — й). Виконуйте робо­ту охайно. Радимо написати кілька висловлень на суспільну чи мораль­но-етичну тему й подати їх для перевірки вчителеві. Обов’язково проана­лізуйте свої помилки. Успіхів!

Чи 
   Мова  – це лад мислення, це віконце,
                                                                        через яке людина  бачить світ…
                                                                                           В.Сухомлинський
    Завдання школи – розвивати творчі здібності учнів, виробляти вміння творчо мислити. Цьому сприяють уроки , на яких перед учнями відчиняються двері у  чарівний світ краси. Це , звичайно , уроки розвитку зв’язного мовлення. Вони формують бажання самостійно висловлювати думки і переконання , виховують моральні якості.
    Творче начало  у дітей виникає не відразу, воно пов’язане з накопиченням життєвого і читацького досвіду. Л.С. Виговський у книзі «Уявлення і творчість в дитячому віці» писав : «Творче начало стверджується непоквапливо і розвивається в простих елементарних формах у більш складні на кожній  віковій стадії має свої особливості».
    Ефективним засобом у здійсненні цього є написання творів.
    Написання власного висловлювання  передбачають і тести ЗНО з української літератури  і мови. Тому ми і почнемо з тлумачення простого поняття твір.
   Твір – це наш особистий невеличкий винахід, розумова творчість. Написання творчих робіт розвиває наше уявлення і мовлення, сприяє виробленню таких умінь , як вміння доводити, обґрунтовувати висунуті положення, відстоювати свою  точку зору.
     Навчитися писати цікавий твір - це значить засвоїти  особливості різноманітних жанрів, знати літературні твори, вміти мислити, сперечатися, мати здатність робити висновки, добирати необхідні художні засоби, влучно цитувати. Отже, написати твір – справа нелегка, але дуже захоплююча!
    Іноді ми дивуємося , як гарно пише хтось із наших знайомих. А буває навпаки, що цікавий матеріал висвітлено нудно. Від чого це залежить? Це і є наше завдання -  дослідити всі аспекти написання власного висловлювання в форматі ЗНО.
    Твір – особливий жанр  письмового висловлювання.
     У процесі написання  необхідно:
- показати свої знання за темою;
- продемонструвати вміння аналізувати;
- проявити  самостійне мислення;
- висловити особисте ставлення до теми, героя , проблеми;
- показати володіння навичками логічно , послідовно, аргументовано, висловлювати думки і погляди;
 - продемонструвати грамотність, високий рівень володіння мовою.
     Що треба знати і вміти , щоб написати  власне висловлювання логічно, аргументовано, грамотно.
     Почнемо з тексту. У книзі «Українська мова. Короткий тлумачний словник»  С.Єрмоленко подається таке тлумачення тексту:» Текст – це зв’язне  писемне чи усне повідомлення, що характеризується змістовою  і структурною цілісністю й завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата. Складниками тексту виступають речення, а також лексично-граматичні засоби зв’язку речень у  цілісну комунікативну одиницю«.
    У нашому розумінні текст – це просто  група речень, які зв’язані за змістом і розташовані у певній послідовності. У ньому наявне розгортання думок, подання більшої інформації, ніж у реченні.
    Подаємо приклад тексту.
                                     Мати – то велич людська…
      Є в світі одно слово, перед яким усі народи низько схиляють голови.
     Це слово – мати.
    У народі кажуть: „На світі знайдеш усе, крім рідної матері”. Дійсно, для кожної людини найдорожчою, найріднішою є саме мати, берегиня роду, найперша вихователька, помічниця і порадниця.
    Мама, матінка, ненька – ці ласкаві слова приходять до нас першими, бо вони називають ту, що дарує нам життя, ніжно пригортає до серця з перших днів і усе життя.
   Ми запам’ятовуємо назавжди мамин світлий погляд. Вона вміє дивитися і лагідно, і тривожно, і строго, але завжди у її очах світиться доброта і любов до нас.
Змалечку ми називаємо її руки найтепліші, бо вони допомагають, зігрівають, заспокоюють. Скільки роботи встигає вона переробити за день! Вона робить все: і прибирає, і пере, і прасує, і варить. Мені іноді здається, що немає на світі такого нічого, чого  б не вміли робити руки матері. Я знаю, щоб не трапилося зі мною, мамині руки завжди прийдуть на допомогу.
Поети, письменники, прославляли матір, яка була символом життя, святості, вічності, всеперемагаючої любові.
   Щороку відзначається день Матері – це величне свято, яке любить кожна людина, бо найщасливіше   на Землі – серце Матері.
          Благословенна будь, мати, всюди і завжди !
    Всі думки в тексті  повязує одна тема, це і визначає структуру тексту- композицію. Кожен старшокласник повинен запам’ятати  структуру написання власного висловлювання у  форматі ЗНО.
     Перший варіант композиції  твору:

1.Теза.
2.Арґументи.
3 .Приклад з  літератури чи інших видів мистецтва.
4.Приклад з  історії, суспільно-політичного  чи    власного життя.
5.Висновок.
  Як бачите, структура написання проста і давно відома. Досить багато  учнів дотримуються такої схеми .
  Є частина  школярів , які  можуть н6аводити приклади після кожного доказу, тоді  такий варіант матиме таку композицію:
1.Теза.
2. Перший аргумент.
3.Приклади із літератури чи інших видів мистецтва.
4.Другий аргумент.
5.Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
6. Висновок.
  Учні повинні знати , що при оцінюванні структури твору враховуватиметься наявність усіх названих  елементів структури, пов’язаність їх  і використання слів та виразів , потрібних для кожної частини тексту.
  Тому зараз повертаємося до тези.
   Теза – загальне положення , яке треба довести. Це  стисло і чітко сформована відповідь на запитання, яке , власне, лежить в основі будь-якої теми  твору. Іншими словами кажучи, теза – це  первинна думка, яке формулюється і далі буде розвиватися.
    Є різні типи формулювання тези.
    Твір можна почати з:
·        з постановки проблеми;
·        емоційного введення в тему або прийому  несподіваного початку;
·        проблемне ( або риторичне) запитання;
·        прикладу;
·        зауваження  про важливість теми для суспільства;
·        цитати;
·        визначення часового відрізка.
  Працюючи з учнями 10-11 класів, я помітила, що саме етап формулювання тези для більшості  викликає забруднення.
  Далі ми наведемо приклади складання тез , відповідно до наведеної  вище класифікації. Ми створимо тези до твору на тему :»Зцілює матінка-природа».
*** Постановка проблеми.
 Спочатку формулюється проблема як постулат , який треба аргументувати.
   Чи може зцілювати природа-матінка? Таке питання хвилює нас у час розвинутої  медицини , комп’ютерних технологій . У наш розвинений вік лікарські рослини здаються чимось застарілим
*** Емоційне введення  в тему або прийом несподіваного початку.
 Цей прийом дозволяє своєрідно розпочати висловлювання.
     Світ навколо людини – це світ з безмежним  багатством явищ,  з невичерпною красою. Заглиблюючись у цей світ, вбираючи в його звуки, запахи , барви, спостерігаючи різні явища природи, насолоджуючись його гармонією ,людина вдосконалюється як  особистість.
    У наш сучасний час  може вилікувати людину природи  чи ні? Ось що  нам треба зясувати.
*** Проблемне або риторичне запитання.
   На початку формулюється теза у вигляді риторичного запитання. Далі буде розгортатися думка.
    Кого здивуєш сьогодні зціленням людини без пігулок чи  традиційних  хімічних препаратів, ін’єкцій ? Люди повертаються до джерел народної медицини , шукаючи її витоки у  прадавності.
*** Зауваження про важливість теми для суспільства.
  У такій тезі потрібно вказати  чим саме важлива тема для суспільства чи окремо взятої людини.
    Лікарські рослини  - давні друзі людини. Використання людиною лікарських трав має багатовікову та складну історію. Деякі з них завдяки цілющим властивостям здобули повагу  в народу, вони не забулися і сьогодні. Зцілення людини природою – важлива тема для нас, бо здоровя – це  перш за все багатство…
*** Цитата.
  Спочатку ми формулюємо цитату із посиланням на автора, а потім доводимо сказане .
    «Плането моя зелена! Дай сили й снаги  мені для людей і для мене…» ,-  такий епіграф має програма фітотерапевта Наталі Земної, що звучить щонеділі на  першому національному каналі  радіо «Ера».  Мета цієї програми довести нам , що ми можемо зцілюватися за допомогою природи.
Власне  те , що ставить програма  за мету нам потрібно обґрунтувати в своєму висловлюванні.
***Визначення часового відрізка
    Людина і зцілення – ця тема цікавила людину, починаючи від початку цивілізації. Вона і зараз є не менш актуальною.
*** Приклад.
  Це досить цікавий прийом початку твору, і тому викликає інтерес, прикладом може слугувати і випадок з особистого життя.
   Часто я відвідую свою бабусю, яка мешкає  в сусідньому  мальовничому Мохначі. ЇЇ будинок дуже давній, він бачив багато. На причілку чепурної хати ростуть барвінок  і м’ята ,  мальва і кануфер, любисток і  ромашки.
   Ось я заходжу у двір . мене зустрічає привітна бабуся. Починаються розмови про  нас, її дітей. Я відповідаю на запитання , але відчуваю нестерпний головний біль. Це  помічає бабуся і запитує :» Чому я така квола?» відповідаю , що болить голова. І бабуня , пішла до  квітника , вирвала  листок любистку і приклала мені до голови. Біль почав затихати, а згодом і зовсім зник. Так мене зцілила природа.
   Я повинна  знайти  ґрунтовні докази , щоб довести , що природа зцілює людину не гірше чим дорогі ліки.
    Я хочу проаналізувати  класифікацію варіантів формулювання тез залежно від теми твору, яка подається у статті Г.Швець «Як написати твір - роздум».
    
        Класифікація формулювання тези за Г.Швець:
1.Теза сформована у темі твору.
2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).
3.Тема твору – запитання, отже, тезу  потрібно сформувати самому.
4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.
   На уроках розвитку мовлення , пишучи твір-судження ми з дітьми виробили систему роботи, яку тепер використовуємо.
   У процесі  роботи   в дітей  виробляється  своєрідний алгоритм дій:
*** Читай тему уважно  і зосереджено.
*** Свою увагу  акцентуй на темі твору.
*** Займи позицію: чи ти  будеш  погоджуватися з тезою чи спростовувати її.
*** Якщо в  темі твору цитата і ти знаєш, кому вона належить. Додай свій не дуже великий коментар.
*** Якщо зможеш , то  сформулюй тезу своїми словами.
*** Коли в тебе виникає трудність у формулюванні тези, то звернись до мовних виразів, які тобі давно відомі Давайте детальніше  розглянемо  подану класифікацію.
   Тепер розглянемо і проілюструємо прикладами класифікацію формулювання тез, подану вище.
   1.Теза сформована у темі твору.
 Як на мене , то це просто, бо учень має погодитися чи не погодитися з тим . що  йому пропонують. Саме тут можна почати свою роботу , використовуючи мовні конструкції на кшталт:
** Я підтримую думку, висловлену у  назві твору….. 
** Важко не  погодитися з тезою, яку нам пропонують для обговорення….
**  Не можу погодитися із думкою , яка звучить у темі твору. Я висловлю своє бачення цієї проблеми….
** Мені здається , що  теза, яка нам запропонована для роздуму, помилкова. Я хотіла довести протилежне  твердження….
    Тепер розглянемо приклади , які пропонують готову тезу.
           Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…
 Багато розмов  точиться про  здібності людські. Ось і нам  треба висловити свої  міркування , які стосуються проблеми людина і талант.
  Я повністю згоджуюся з думкою , висловленою у  назві твору. Вважаю , що  людина не може сама збагнути  силу свого талану. Просто нам не дано  право вихваляти себе , коли ти ще неоцінений іншими.
      
    Усяка справжня освіта досягається шляхом самоосвіти…
 Колись для мене слово «самоосвіта»  було незрозумілим. Та пройшов  час, це слово стало  для мене важливим.
   Я вважаю , що недарма і тема нашого твору звернена до  двох ключових слів :»освіта», «самоосвіта».
     Важко не  погодитися з тезою , що нам пропонують для обговорення. Наш світ вимагає  людини  освіченої, бо постійно йде оновлення науки. Важливо , щоб людина працювала над  удосконаленням свого інтелектуального рівня.
  Слід зауважити , коли  тему твору сформовано у вигляді афоризму, учневі потрібно просто зрозуміти його. Коли ж   виникає невпевненість щодо  правильності розуміння, то , формулюючи тезу , треба зазначити: »Запропоновану для роздуму думку я розумію так…» і довести своє твердження.
     Для ілюстрації цього прикладу розглянемо дві  теми.
       Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.
   Цей афоризм  належить Григорію Сковороді. Звичайно, я не знаю, за яких обставин він  сказав ці слова. Можливо ,неправильно і трактую їх. Цей афоризм   я розумію так.
    Добро завжди  сховане десь далеко. Людина ,яка здатна та такі вчинки , само того не відає. Вона заслуговує вдячності, якої важко відшукати. Мабуть. Моя думка не досить оригінальна. Мало хто на добро відповідає вдячністю чи не так?!
     
     Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…
                                                                               Д.Лондон
  Афористично сформовану тему твору , як на мене, слід розуміти так : кожен із нас розуміє , що життя -  це гра з самим собою , з світом,  друзями. Хіба можна з такої гри вийти переможцем. Безперечно , що ні! Особисто я вважаю ,що переможець просто на певний  час дістає бонус від долі , який треба віддати іншому.

  2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).
 Щоб сформулювати таку тезу є кілька можливих способів:
** стати на бік  однієї з частин дилеми;
** обєднати  дві точки зору;
** запропонувати третій варіант (свій).
  Тепер ми це розглянемо на прикладі.
         Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий зорі. Що кому?
                                                         О. Довженко
                 Перший варіант.
     На мою думку, людина -  митець – це  не просто людина , а  носій Добра і Духовності. Я згоджуюся з думкою про те , що коли кожен із нас , який несе великий духовний потенціал , подивиться на щось , то побачить щось прекрасне. Яке забажає донести до всіх.
       Другий  варіант.
  Що для мене калюжа? Просто якась багнюка. Як я можу в ній щось побачити , крім  брудної води і жаб?! Я не згоджуюся з думкою автора про те , що  калюжа серед шляху – це щось поетичне  чи обожнюване. Більшість людей не ті , хто живе ілюзіями. 
           Третій варіант.
  Ми всі земні люди. Нічого страшного , що хтось бачить у простому величне , а хтось – ні. Сама природа людини така. Не варто протиставляти ці дві точки зору. Вони обидві заслуговують на увагу.

3.Тема твору – запитання, отже, тезу  потрібно сформувати самому.
 Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення і сформувати власну.
Спочатку ми  пишемо про  складність запропонованого для судження поняття  або про різне сприйняття людьми або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння.
     Життя – це дорога до неба , нашої справжньої вітчизни?
  Життя … Таке просто слово, зрозуміле кожному з нас. Синонімами до  його є  існування , животіння , дорога.
   Воно дається нам тільки раз, другого вже не буде. Наша дорога веде нас  тернистими  стежками, які часто так звужуються , що починаєш думати вже  про неземне. Тоді ти  ставиш собі запитання:  » Чи справді  життя є дорогою до
 неба ?»

4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.
  Якщо ж тема твору описового характеру , то теза може бути висловлена подібно до  попередньої.
   Наведемо приклад.
        Книжка – німий учитель.
  Наш вік – вік інформаційних технологій. Зараз про книгу мало хто говорить . Краще сісти за комп’ютер , відшукати реферат чи твір і просто його завантажити собі і  роздрукувати. Потім віднести в школу , мати оцінку. «А для чого тоді книга? Яка  її роль у нашому житті?  - ось ті важливі питання , які висуває нам життя.
    Тезу ми доводимо за допомогою арґументів.
  Аргументи – це  частина тексту, об’єднана мікротемою, окремим питанням , яке розглядатиметься ; це думка , яку треба довести; це  теоретичні положення, абстрактні міркування. Граматично вона  втілюється в зв’язку  між реченнями.
   На ваш розсуд пропонуємо алгоритм для формування аргументів:
** Уважно декілька раз перечитай  сформульовану тезу.
** Зясуй , які  думки можуть  довести правдивість твоєї тези.
** Запиши їх.
**Перечитай написане , чи докази аргументують твою точку зору.
** Якщо тобі важко висловитись, згадай про  обов’язкові вирази -штампи, потрібні для аргументації.
  Як приклад наведу аргументи до деяких запропонованих тез.
           Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…
 Свою думку я можу аргументувати так. По-перше, здібність – це здатність робити щось найкраще. По –друге , людина , яка не знає сили  своїх здібностей , може багато працювати над собою  і досягти визнання.
          
        Книжка – німий учитель.
  Які ж аргументи можуть  бути запропоновані на користь мого погляду стосовно ролі книжки у  житті людини?! Наведу декілька , як на мій погляд, найпереконливіших. По-перше, книга цінувала здавна. До нас дійшло досить  багато цінних книг, які переписували  у монастирях  ченцями. Ці творіння несуть до нс подих віків. По-друге , книга  мовчить, але її  безмовність може дати надзвичайно багато знань. По- третє, той , хто читає він пізнає світ , себе.
   Кожен аргумент потрібно ілюструвати  конкретними прикладами.
  Приклади – це реальна дійсність. Далі я  пропоную знову алгоритм дій :
** Перечитай зосереджено і вдумливо  тезу  і аргументи.
** Вибери приклади  з літератури , історії чи власного життя.
** Приклади подавай стисло, не переказуючи змісту твору , не аналізуючи образи.
** Перевір , обрані тобою приклади  стосуються  тези і аргументів.
** При потребі пригадай мовні  конструкції.
      Один із них має бути наведений із  художньої літератури (української , світової  чи Біблії) чи мистецтва ( живопис , архітектура , скульптура, музика , кіно, театр ); другий – з історії, суспільного чи особистого життя.
  Учні повинні пам’ятати , що пишуть твір на  вільну тему , а не літературну, тож повинні стежити , щоб  висловлення не обернулося на  детальний аналіз твору чи характеристику образу. Якщо це один приклад , то буде тільки абзац , а ні в якому разі не сторінка. Звичайно , треба  назвати автора , твір , проблему, образи.   Якщо наводите приклад із мистецтва. Не забудьте зазначити назву картини, архітектурної пам’ятки , музичного чи драматичного твору.
    Приклади з  історії , власного чи суспільного життя повинні бути  життєвими і правдивими. Для  цього слід розповідати про конкретну людину , ситуацію чи подію, факт , указати своє ставлення до них і дати їм свою оцінку.
   Тут потрібно застерегти від сплутування аргументів із прикладами. Щоб цього не сталося варто  пам’ятати , що  аргументи -  міркування, а приклади – реальна дійсність чи факти.
    Наведемо зразки  використання прикладів.
      Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…
 Скарбниця  нашої літератури дає багато прикладів  щодо порушеної проблеми. У зв’язку з цим мені хочеться згадати  твір Павла Загребельного «Я- Богдан». У ньому  гетьман Війська Запорозького  сповідується перед читачем. Звичайно . для нього життя було величезною грою і боротьбою, але і переможцем він  не став, бо було Берестечко.
   Факти з історії, що у більшості визначних діячів України життя було таким , з якого вони не виходили  переможцями. Наприклад , для Роксолани життя було грою і боротьбою за виживання, та вона була переможеною, коли бачила , як її  діти боролися за право керувати Османською імперією.
     Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий- зорі. Що кому?
                                                         О. Довженко
   Майстри слова України  залишили нам багато  написаних творів, які порушують дану проблему. Мені хочеться згадати Ліну Костенко, яка у своїй творчості розв’язує  проблему таланту і  простої людини. Яскравим прикладом є  Маруся Чурай – дівчина з легенди, головна героїня роману «Маруся Чурай». Вона була із тих , хто міг своїми  піснями «виспівати душу», хто бачив  , як світяться калюжі від зір , що сипалися з неба. Гриць Бобренко – це той , хто бачив тільки реальність, хто не мав  розуміння краси.
    Історія  дає нам багато прикладів стосовно цього. Один із них це  Петро Могила. Він зміг  не тільки бути духовною людиною , а й писати твори, створити навчальний заклад , в якому і сьогодні престижно навчатися.
   Останньою частиною твору є висновок.
  Висновок підводить підсумки, узагальнює, завершує текст. У цій частині твору треба звернути увагу на найголовніше   в темі, яку розкривали.
     Заключна частина має:
-         бути короткою, але насиченою;
-         органічно поєднуватись з попередніми частинами висловленого.
 У висновку може бути викладене особисте ставлення автору до твору до проблеми, про яку він пише. Закінчення має бути викладене коректно , без надмірного захоплення, мати чітко виражений зміст і повинно  бути підготовлене матеріали двох частин
  Висновок - це логічний підсумок, який повинен органічно випливати з аргументів і прикладів, тому він в деякій мірі  може дублювати чи перефразовувати  тезу.
    Вимоги до висновку такі :
    *** конкретність;
    ***  послідовність щодо попередніх міркувань;
    *** логічний зв'язок з тезою.
  Він може складатися із одного чи трьох речень.  
  Перед тим , як написати його. ще раз  уважно прочитайте тезу , аргументи і приклади.
   Для зразка висновку звернемося до попередніх тем.
     Життя – це дорога до неба , нашої справжньої вітчизни?
  Можна навести   чимало аргументів і прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять , що на цій землі ми просто гості , а справжньою вітчизною для наших душ стане небо, і яке місце в ньому буде нам відведено залежить тільки від нас.
       
    Книжка – німий учитель.
  Логіка моїх міркувань мене підводить до висновку, що книга – незамінна річ у нашому житті. Нам треба пам’ятати , що вона нам порадить і  навчить нас. Читайте книги – вам  відкриється світ.

     Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.
  Звичайно, багато можна наводити прикладів, але всі вони підводять нас до висновку, що добро  треба творити , не сподіваючись на вдячність, бо нам заповідав Бог. Не варто про це забувати, тоді кожен прожитий день буде немарним.
 
 Типи закінчень твору:
*** висновок;
*** кінцівка-повтор;
*** цитата;
*** заклик;
*** риторичне запитання.
   Тепер дамо детальну характеристику цих типів закінчень твору.
   Висновок - найбільший характерний тип закінчення твору. Зазвичай ця частина твору починається вставними словами.
Спеціальні слова й вирази
Отже, можна дійти висновку, що …
Підсумовуючи, можна зазначити….
Таким чином , можна зробити висновок, що …
Отже, бачимо, що …
На завершення свого роздуму підсумую:
  Зразки таких типів-закінчень ми  наведемо на прикладі твору «Зцілює матінка-природа».
***Ми вважаємо , що докази наші вагомі і з вище сказаного випливає такий висновок , що зцілення дає нам  природа. Вона посилає до нас своїх цілителів – рослин, які нам дають здоров‘я.
   Кінцівка-повтор.
 У кінці твору повторюється речення , з якого починався твір, що робить його підкреслено завершеним.
   Початок.
   Лікарські рослини  - давні друзі людини. Використання людиною лікарських трав має багатовікову та складну історію. Деякі з них завдяки цілющим властивостям здобули повагу  в народу, вони не забулися і сьогодні. Зцілення людини природою – важлива тема для нас, бо здоровя – це  перш за все багатство…
   Закінчення.
  От  і маєш.  Лікарські рослини – давні друзі людини, їх застосування  при лікуванні людини цілком виправдане і  потрібне.
     Цитата .
  У цитаті  має бути сконцентровано усе , що  написав автор у творі.
  «Лікар лікує хвороби , а зцілює  людину природа…», - так говорить Наталя Земна.  Цей вислів ми повинні  памятати , щоб  не тільки відпочивати на лоні природи , а й набиратися сил.
      Заклик.
   У закінченні звучить заклик.
 *** Юні друзі! Про зцілення природою можна писати багато, а треба просто діяти. Давайте підемо до лісу, подихаємо чистим повітрям , помилуємося красою квітів, одержимо духовне очищення і будемо мати здорове тіло.
           Риторичне запитання
  Такі закінчення часто використовуються у творах.  
  Ми  повинні йти до неї за зціленням , бо людина – це дитя природи  і тільки мати, яка дала життя буде прагнути зберегти його цілим , неушкодженим . Хіба це не так? Невже  буде хтось цьому заперечувати?! 
 Ми з вами пройшли всі етапи твору, які мають писати учні , що складатимуть ЗНО. Я хочу ще раз наголосити .
  Пам’ятайте , що ваше висловлювання має стати цілим, у якому теза , аргументи й приклади до них  послідовно та логічно поєднані, а завершенням стає висновок. Роботу виконайте грамотно, дотримуючись  мовленнєвих  і стилістичних помилок.
  Якщо ви  виконаєте всі рекомендації і поради, то успіх вам забезпечений.


                        



                     НАПИШИ , ЩОБ ТЕБЕ ЗРОЗУМІЛИ…
                      ( Твори та робочі матеріали до них)
                         Деякі зауваги
  Власне висловлювання – це одне із завдань зовнішнього оцінювання знань. Звичайно , його написання вимагає від учня вміння узагальнювати ,образно відтворювати думки, логічно і послідовно викладати їх, дотримуючись  вимог писемного мовлення.
 Важливо при створенні висловлювання використовувати  літературні та історичні факти, які були б  доречні при висвітленні певної теми.
  Готуючи учнів до написання  власного висловлювання в  форматі ЗНО,  мені довелося стикнутися з проблемою , як наводити приклади з української літератури , щоб вони чітко підкреслювали думку, яку потрібно спростувати чи довести.
  Нижче подаються  теми і зразки виконання їх, цитати , вислови та тези.
\
Саме твір-роздум і доведеться написати випускникам на зовнішньому незалежному оцінюванні.

Як створити такий текст — власне висловлення на запропоновану тему? За якими принципами воно будується?

По-перше, уважно прочитайте тему майбутнього твору і визначте в ній ключове слово (те, що формує головну думку теми). Ви можете погодитися або не погодитися з висловленням, мати свою думку щодо зазначеної проблеми — це і, буде відправним моментом для формулювання власних міркувань за поданою темою.

По-друге, чітко сформулюйте основну думку вашого висловлення, яку точку 0ору на поставлену проблему ви будете аргументувати: це буде теза вашого твору. Теза може бути сформульована на самому початку твору або після короткого прологу — цей композиційний рівень стане вступною частиною вашого твору. Теза складається найчастіше з одного речення. Актуалізовану в ній проблему треба прокоментувати, власну позицію вдало аргументувати

По-третє, як випливає з попереднього пояснення, для доведення думки треба дібрати вдалі аргументи: історичні факти, приклади з літературних творів, власний досвід тощо.

Наведення доречних історичних прикладів робить ваші міркування переконливими і свідчить про поінформованість автора роздуму, різнобічність його знань. Приклади з творів художньої літератури, виявляють обізнаність зі світовою лі­тературою, мистецтвом слова, збагачують міркування і підсилюють авторську позицію. Якщо поставлена в темі твору проблема дозволяє навести приклади із власного життєвого досвіду, робіть це обмірковано, але тільки після того, як про­звучали аргументи з історії та літератури.

Аргументи з будь-якого джерела мають бути вдалими, доцільними, вагомими, тобто такими, щоб вони сприяли доказові зазначеної в тезі проблеми і демонстрували вашу вікову і громадянську компетентність і рівень освіченості. Крім того, аргументи мають логічно вписатися у текст вашого твору, тоді вони будуть переконливими.

По-четверте, щоб викладення ваших думок було логічним, слідкуйте за послідовністю аргументів, пов’язуйте наступну думку з попередньою^ використовуйте доречні факти. Логічно побудований текст буде сприйнятий читачем саме так, як того хотів автор: його позиція буде зрозуміла і переконлива.

Іще один критерій правильної організації тексту — послідовність викладу думок. Щоб цього досягти, наступне

речення має розгортати думку, оголошену в наступному. Цьому сприяють вставні слова і словосполучення, які виявляють змістову і емоційну позицію автора (на мою думку, мені здається, на жаль, на щастя тощо), визначають послідовність застосованих аргументів {по-перше, по-друге тощо).

По-п’яте, закінчивши аргументувати зазначену на початку твору тезу, напишіть висновок. Він має бути більш конкретним: ваша позиція тепер чітко визначена, поставлена проблема розв’язана. Вимоги до висновку такі: 1) конкретність, 2) послідовність щодо попередніх міркувань, 3) логічний зв’язок із тезою.

Підсумовуючи сказане, складемо план роботи над створенням власного висловлення (твору-роздуму):

1. Уважно читаємо тему і виділяємо в ній ключове слово.

2. Формулюємо основну думку майбутнього твору.

3. Добираємо аргументи.

4. Логічно і послідовно будуємо текст.

5. Робимо логічний висновок.

Працюйте спершу в чернетці: складіть план майбутнього твору-роздуму; сформулюйте аргументи у вигляді коротких тез; напишіть текст, дотримуючись усіх зазначених вище вимог, не забуваючи, що обсяг вашого твору також обмежений 200-250 словами. Закінчивши роботу, перевірте написане щ6 раз і тільки тоді переписуйте у бланк Б.

Якщо всі зазначені умови виконані, а створене вами власне висловлення, крім того, грамотне орфографічно і пунктуаційно, успіх вам гарантований.

Конструюючи речення, необхідно зважати на. розділові знаки. Краще складати речення такі, у правильності якля ви впевнені. Обсяг тексту має не перевищувати

250 слів, але текст обсягом менше 100 слів не буде оцінено екзаменаторами. За типом текст має бути переважно текстом-роздумом (у порівнянні з описом та розповіддю], оскільки мета висловлювання -довесги свою думку, спираючись на низку аргументів, які учень наводить на доказ того чи іншого твердження. Але роздум буває не тільки на доказ, але й ка спростування твердження, текст-роз-дум з прямими доказами й висновками, з доказами від протилежного. Головне, щоб не було порожніх фраз без доказів, бататослів’я, відходу від теми, Міркуючи про причини та наслідки подій, фактів, спостережень, можна побудувати висловлювання логічно, послідовно, переконливо і зробити доречні висновки, елементи ж опису та розповіді слід підпоряпкупати роздуму і темі висловлювання. Пропонуємо перелік можливих тем морально-етичного та громадського змісту, а також зразки зв’язних висловлювань. Бажаємо успіху!

ЗРАЗКИ МОЖЛИВИХ СМИСЛОВИХ БЛОКІВ ТЕМ
Праця
Кожну справу слід довіряти фахівцеві
Майстра видно по роботі
Кінець вінчає справу
Праця і терпіння все перемагають
Праця живить розум
Лінивий сам собі шкодить
Добра справа перемагає
Досвід - найкращий учитель
Ніщо не дається без наполегливої праці
Цінуй ту працю, яка приносить тобі хвалу, а іншим користь
Навчання, наука
На помилках учаться
Вчитися в будь-якому віці не пізно
Краще тричі запитати, ніж раз помилитися
Навіть найрозумніший помиляється
Знання - це найкращий скарб
Знання - це сила
Пишучи, ти вчишся писати, а говорячи - говорити
Слід знати про все потроху, але все про небагато
Хто пише, той двічі читає
Розум живиться читанням
11)1 чужому научайтесь, й свого не цурайтесь
Ми знаємо стільки, скільки пам’ятаємо
Корені науки гіркі, а плоди - солодкі
Людські стосунки ,
1)3 людьми живи в мирі, а з вадами воюй
Чесність не вимагає нагороди
Хто не вміє підкорятися, той не вміє керувати
Подарунки ворогів - не подарунки
Наказувати собі - найвища влада
Людина - суспільна істота
Легко вибачає іншим той, хто знає свої вади
Вдячність є стимулом до благочинства
Дружба має бути безсмертна, ворожнеча скороминуща
Перемога там, де панує згода
Вірність - це уміння дотримуватися своїх обіцянок
Пам’ятай, що ти людина
Погана трава швидко росте
Хай живе мир між народами
Виховання
Наказувати собі - найбільша влада
Погане товариство псує добрі звичаї
Найкращий з дарунків - доброта
Не одяг прикрашає людину, а людина одяг
Хто щиро любить, той суворо карає
Одяг видає людину
Добра слава - найкраще багатство
Найважливіша професія - бути людиною
Щастя
Людина - коваль свого щастя
Людське щастя ніколи не буває постійним
Щасливі ті, шо встановлюють мир
Щасливо жиги - означає чесно жити
Нечесна людина не буває щасливою
Неволя - найбільше з усіх нещасть
Гроші нікому не дають щастя
Щастя можна швидше знайти, ніж утримати
Здоров’я
Здоровий дух у здоровому тілі
Той невільник, хто стає рабом свого тіла
Немає нічото ціннішого за здоров’я
Не ганебний тоіі рубець, який с наслідком мужності
Поміркованість - охоронець життя
Лікар лікує - природа зцілює
Гігієна - подруга здоров’я
Сім’я
Домашнє вогнище пінніше від золота
Дружна родина - міцна країна
«Рідна мати моя…»
Погане дерево - потані плоди
Подружжя без дітей, як день без соння
Яке коріння, таке й насіння
Не посаг робить шлюб жасливим, а доброзичливість
Повага до батьків - перший закон природи
Нема гіршої кари від поганої жінки
Нема нічого сильнішого за материнську любов
Кохання
Любов усе перемагає
Немає ліків від кохання
Кохання сліпе
Любов - найкращий учитель
Любов схильна довіряти
У коханні завжди чергуються біль і радість
В усік справах - любов
Кривда руйнує кохання
Гнів породжує ненависть, зтода годує любов
Для закоханого будь-які труднощі легкі
Свобода, життя і смерть
Справедливий закон - опора свободи, рівності і братерства
Життя людини - це боротьба
Ганебно продавати свободу за золото
Смерть не може зашкодити великим людям
Життя без свободи - ніщо
Життя коротке, але слава вічна
Батьківщина
Де батьківщина, там добре
Батьківщина - спільна мати всіх громадян
Дим батьківщини яскравіший від вогню чужини
Батьківщину ми любимо пе тому, що велика, а тому, що наша.
Рідна земля усім дорога
Згода громадян - надійний захист країни
«Любов к отчизні де героіть, там вража сила не устоїть» (І. Котляревський)
Загинути за батьківщину - це безсмертя
Мораль
Мораль - це розум серця
Стався до інших так, як хочеш, аби ставилися до тебе
Треба щодня робити добрі справи
Совість - це наш внутрішній суддя
Відданість - це добровільна прихильність до того, хто викликає довіру
Людяність - це здатність брати участь у долі інших людей
Повага - це щире визнання чиїхось чеснот
Мистецтво покращує звичай
Бережи честь замолоду
Найважча професія - бути людиною
Треба жити для інших, якщо хочеш жити для себе


ЗРАЗКИ ЗВ’ЯЗНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ДО СМИСЛОВИХ БЛОКІВ

Г. Сковорода. Йому належить ідея «сродної праці» - такої праці, до якої людина має природний нахил, хист, певні здібності. «Сродна праця» робить людину щасливою, тільки така праця є продуктивною, «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». Про це писав Сховорода у філософських трактатах «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу» («Разговор, назьіваемьій алфавит, или букварь мира») та «Вдячний Еродій», а також у численних віршах та байках.

Даний посібник допоможе вам не лише теоретично, а й практично. Оберіть той чи інший текст, уважно прочитайте його і спробуйте оцінити за відомими вам критеріями. Якщо ваша точку зору на зазначену в темі проблему відрізняється, спробуйте сформулювати її і аргументувати. Ще один вид роботи, не менш корисний: скоротіть занадто великі тексти, викресливши те, що, на вашу думку, їх перевантажує.

Бажаємо вам, шановні випускники й абітурієнти, вдалого складання іспитів для вступу в обраний вищий навчальний заклад!


Еміграція
Празька школа:
     Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич, О. Теліга,  Л. Мосендз, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін. 
МУР (Мистецький український рух):
    У. Самчук, Є. Маланюк, Юрій Клен, О. Лятуринська, Ю. Косач, Ю. Шерех, І. Багряний, В. Барка, Т. Осьмачка, та ін.
    створена у 1945 р.
    Німеччина
Слово:
    В. Барка, І. Багряний, Й. Гірняк, Г. Костюк,Ю. Лавріненко, Є. Маланюк, У. Самчук, Марія Струтинська та ін.
    1954—1997
    Нью-Йорк

Шістдесятники
Д. Павлично, Л.Костенко, В. Стус, В. Симоненко, Б. Олійник, І. Драч та ін. 

Сучасні літературні організації 
БУ-БА-БУ:
    Андрухович, Неборак, Іванець 
“Червона фіра”:
Жадан, Мельников, Пилипчук
Лу-Го-Сад:
    Лучук, Гончар, Садловський
“Нова дегенерація”:
Андрусяк, Процюк 
“Пропала грамота”:
    Позаяк, Недоступ, Либоня


 про авторів

Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський
Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. 
Тарас Шевченко
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко
Пантелеймон Куліш
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко 
Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»
Панас Мирний
«Корифей української прози»
Ольга Кобилянська
«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький
Михайло Коцюбинський
«Сонцепоклонник»
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко
Павло Тичина
«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар
Володимир Сосюра
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах
Микола Хвильовий
«Основоположник української прози ХХст.»
Іван Нечуй-Левицький
«Всеобіймаюче Око України»
Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
Андрій Малишко
«Солов’яне серце України»
Іван Драч
«Сонячний поет»
Василь Стус
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов
«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська
Є. Маланюк
«Імператор залізних строф»


Місце розгортання подій у творах

«Бондарівна» – у Богуславі
«Наталка Полтавка» – під Полтавою
«Сон» - Україна, Сибір і Петербург
«Чорна рада» - на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині
«Максим Гримач» – біля Черкас 
«Кайдашева сім’я» -у Семигорах
«Хіба ревуть воли як ясла повні» - у Пісках 
«Інтермецо» -біляКононівки
«Тіні забутих предків» – Гуцульщина
«Подвійне коло» - під Компаніївкою
«Шаланда в морі» –  біля Одеси
«Місто» – у Києві 
«Тигролови» – Сибір
«Мина Мазайло» - у Харкові
«Сом» - на річці Оскіл
«Україна в огні» - у Тополівці
«За мить щастя» – у Рангуні 
«Маруся Чурай» - у Полтаві, Києві


Комментариев нет:

Отправить комментарий